У мене не буває поїздок без веселих історій🤦. Так було і в моєї останньої поїздки, коли я вранці вирішила з’їздити в Звенигород на світанок, і так вийшло, що на заході я опинилася в Торжку (хто пам’ятає пост з питанням, куди на захід я рвонула з Стариці,). На свій страх і ризик дорога була обрана через Бернове (близько 110 км), я там ніколи не їздила, але було ще світло, так і про стан дороги я погуглила заздалегідь.. За моїми підрахунками я як раз встигала за 30 хвилин до заходу сонця опинитися в Торжку. Встигла!!! Повідомляю відповідально, по дорозі їздити можна, практично 85 % нормального дорожнього полотна, є місцями супер нове покриття, страшних ям помічено не було! 🤗 І ось я політала в Торжку по приїзду в одному місці, потім перемістилася до монастиря, політала там. Сонце вже заходить, і раптом бачу, що на дзвіниці ще люди топчуться, ага!!! Значить встигну і туди теж, ура!!!! Кидаю коптер в машину, завантажую 10кг рюкзак з технікою за спину і біжу до дзвіниці… І тут….Сюрприз!!!!!🤦🤦🤦🤦🤦