Це з розряду: «таке може трапитися тільки з нами!»

Приїхали ми значить політати на літаку (про це докладніше буде пізніше), машину поставили на територію цього миниаэропрта. Все було дуже просто, нас чекали і ворота були відкриті, просто висів замок, але не був закриють.

Благополучно політали і пішли досліджувати місцевість, нам розповіли, що в ангарах є багато цікавого і ні секунди не сумніваючись вирушили в пошуках крутих.

Зайшли в ангар і через пару хвилин починає лити просто тропічних злива, причому він лив хвилин 30, а може й більше, і тут різко вірш. Скориставшись ситуацією я швидко зробив кадр, який я вже бачив у своїй голові і ми побігли до машини і вирушили до воріт на виїзд, під’їжджаємо, виходимо і що ж ви думаєте? Природно замок вже закриють, ворота зачинені і знову починається злива. Удача наше все.

Щоб ви розуміли, я спочатку взагалі думав що аеропорт цей занедбаний і нікого там немає і там точно вже ніхто не літає, але виявляється є екскурсії.

Так от, сидимо ми значить, чекаємо поки дощ вщухне і продумуємо план. Спочатку думали може ключ десь захований біля воріт і обрыли все в радіусі 30 метрів від паркану, але все безуспішно…а тим часом справа наближається до ночі,а у нас з собою води навіть немає, якщо тільки дощової набрати,кидати машину і перелазити через паркан теж не варіант…